kabuki

кабуки это не дым над соседним домом это ветер дышит снегом и сдувает белую пыль с крыши напротив он качает своим крылом деревья в красных почках - они закрываются узорным кимоно от холодного касания еще спят, а ведь только проснулись от неги соки в жилах моих и в травах снегом сыплет на рукава статных елей ворон скользит на прозрачно-сером небе рассекая острым крылом воздушное стекло оттеняет зеленый лук на окне

Євгенія

її теплі коси дихають хною а очі ще не зістарилися не стерлися вельон сушиться на вітрі ним грається трилітнє літо й питається дозволу одягти 9.06.07

чекання

розкладаю пам.ять по полицях шухлядах спогадах світлинах клястерах перечитую невідіслані листи Адвент ... Київ 1.12.07

танка

готика прагне неба але міцно стоїть на землі важко нести хрест коли стоїш на місці 9.12.02

ескіз

життя це тривке післязавтра проте чи довго мусиш дихати червоним щоб жити чи сірим щоб думати чи іншим щоб ні те ні інше і сподіватись що ти не останній у записнику Б-га на черзі до чогось більшого за реальність ранок вулицями поспішає юрмище люду 2002yare

поетика

небо розвиднюється коли слимак часу повзе по бруківці днів світлі якнголи з брудними крилами у місті містиків розсипають зміст покаянь не бути розстріляними словами в останні дні він сказав небагато але був