власне, мотанки робилися матерями напередодні пологів як оберіг для майбутнього малятка, але й як потужний арт-терапевтичний засіб для них самих: суть в тому, що мотанка природньо не мала обличчя, тому символізувала дитину як таку, не недаючи їй конкретних рис, усуваючи цілу низку стереотипів та проблем - статеві очікування, планування рис характеру тощо.
ними могли гратися й немовлята - бо вони не шилися, а змотувалися - їх можна слинити, гризти, кидати; маленькі діти - як спосіб долучити їх до таємниці Народження нового життя, їх, зрештою, робили бездітні жінки, аби розібратися в собі й нарешті отримати благодать зачаття.
зараз багато рукодільниць надають їм замало(просто красива річ і легко робиться) або забагато (їх виготовляють та продають як амулети) змісту. але факт залишається фактом- пройшли віки, ми живемо в комірчинках величезних будинків, їздимо не верхи, а в авто, але такі речі лишаються з нами.
і будуть завжди, напевне...
Немає коментарів:
Дописати коментар